Історія кафедри

1_20211020_102218

Кафедру електротехніки створено наказом ректора КрНУ №112-1 від 29 червня 2021 р. шляхом об’єднання науково-педагогічного потенціалу та дослідно-лабораторної бази кафедр «Систем електроспоживання та енергетичного менеджменту» (СЕЕМ) й «Електричних машин та апаратів» (ЕМА). Завідувачем кафедри електротехніки з 14 грудня 2021 р. є д.т.н., проф. Прус В.В.

До цього кафедра СЕЕМ проводила власну наукову та освітню діяльність з 2006 року. Її у різні роки очолювали д.т.н., проф. Синчук О.М. (2006-2012 рр.) та к.т.н., доц. Бялобржеський О.В. (2012-2021 рр.). Кафедра ЕМА була заснована у лютому 2004 року і спочатку мала назву «Електротехніка», а очолював її ректор університету, Заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н., проф. Загірняк Михайло Васильович. З 2012 по 2021 рр. завідувачем кафедри був д.т.н., проф. Дзюбан В.С.

Такі зміни були обумовлені особливостями підготовки фахівців за базовою спеціальністю кафедри 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» в університеті». Так, перших фахівців у галузі почали готувати з 1980 р., коли за ініціативи завідувача кафедри електротехнічних дисциплін (ЕТД) вперше у м. Кременчук була розпочата підготовка інженерів зі спеціальності «Автоматизація і комплексна механізація машинобудування». З 1982 р. на кафедрі ЕТД було відкрито підготовку за спеціальністю «Електропривод та автоматизація виробничих установок». З 1992 р. для підготовки фахівців вищої кваліфікації в університеті було відкрито аспірантуру за спеціальністю 05.09.03 – Електротехнічні комплекси і системи, а з 2002 р. – і за спеціальністю 05.09.01 – Електричні машини й апарати. З огляду на потреби промисловості регіону та її специфіку, у різні роки розпочалась підготовка фахівців за іншими спеціальностями галузі: «Електричні машини і апарати» і «Електромеханічне обладнання енергоємного виробництва» (з 2002 р.), «Енергетичний менеджмент» (з 2003 р.), «Електротехнічні системи електроспоживання» (з 2004 р.), «Електричні системи і комплекси транспортних засобів» (з 2007 р.), що утворило на базі університету їх повний цикл. Відповідно до цього сформувались випускові кафедри, які у різні роки здійснювали основну фахову підготовку за ними. При об’єднання цих спеціальностей у спеціальність 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» їх специфіка зберіглась в освітніх програмах підготовки бакалаврів та магістрів.

На сьогодні підготовку студентів та науково-дослідну роботу кафедри здійснює її колектив у складі: д.т.н., проф. Загірняка М.В., Прус В.В.; к.т.н., доц. Бялобржеський О.В., Гладир А.І., Ноженко В.Ю., Сьомка О.О., Усатюк В.М., Якимець С.М.; ст. викл. Риков Г.Ю., асист.Чеботарьова Є.О.  Організацію навчального процесу забезпечує допоміжний персонал: Колісник Л.А., Семеренко О.В., Усатюк О.О.

Зусилля професорсько-викладацького складу кафедри зосереджені в основному на становленні навчального процесу, розробці навчально-методичної документації, створенні нових лабораторій за навчальними дисциплінами. Зокрема, викладачами кафедри розроблені програмні продукти та нові засади побудови сучасного навчально-лабораторного обладнання, запроваджені у навчальний процес сучасні засоби комп’ютеризації.

Кафедра забезпечує підготовку фахівців  за різними освітніми програмами бакалаврів, магістрів, докторів філософії за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» відповідно до існуючих ліцензій на провадження освітньої діяльності.

Окрім того, кафедра забезпечує виконання:

  • програм післядипломної освіти шляхом підготовки докторів наук через докторантуру університету, а також за рахунок різних форм підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників;
  • науково-дослідних робіт в галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.

Співробітники кафедри входять до складу спеціалізованої вченої ради Д 45.052.01, якій надано право проводити захист докторських та кандидатських дисертацій за спеціальностями 05.09.01 – Електричні машини і апарати та 05.09.03 – Електротехнічні комплекси та системи. Завдяки цьому кафедра може забезпечувати наскрізну підготовку здобувачів від абітурієнта до доктора наук. За період існування спеціалізованої вченої ради проведено захист понад 40 кандидатських та 6 докторських дисертацій, більшість з яких підготовлено співробітниками університету. Головою спеціалізованої вченої ради є ректор університету, професор кафедри електротехніки Загірняк М.В., а її вченим секретарем – завідувач кафедри електротехніки Прус В.В.

З метою оптимізації навчально-виховної та наукової роботи кафедра електротехніки підтримує творчі зв`язки та переймає досвід провідних наукових установ і вищих навчальних закладів, зокрема: Інститут електродинаміки НАН України, Національний технічний університет України «КПІ», Національний технічний університет «ХПІ», Донецький державний технічний університет, Національний гірничий університет України, Вінницький державний технічний університет, Дніпродзержинський державний технічний університет, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, ЗВО Словенії, Німеччини, Польщі тощо. На кафедрі організовано постійну роботу науково-технічного семінару «Електромагнітні та електромеханічні процеси в електричних машинах та апаратах» Наукової ради Національної академії наук України з комплексної проблеми «Наукові основи електроенергетики».

Основою свого розвитку кафедра вважає ефективну організацію студентської наукової роботи. Здобувачі кафедри залучаються до проведення робіт зі створення нового лабораторного обладнання, проходять практичну підготовку на виробництві (ТОВ «АВМ АМПЕР», ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та інші). Студенти кафедри традиційно гідно представляють свій університет на ІІ-му турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Електричні машини та апарати» та ІІ-му етапі Всеукраїнської студентської олімпіади за напрямом «Електромеханіка» для спеціальності «Електричні машини та апарати», які, зважаючи на високий рівень досягнень кафедри у межах України, проводяться на базі кафедри, починаючи з 2008 р. На сьогоднішній день здобувачі кафедри, що проходять підготовку за різними освітніми рівнями, щорічно мають близько 5 апробацій своїх наукових робіт на конференціях різних рівнів, публікують по 5-7 наукових праць, з яких більше половини є одноосібними, отримують захисні документи на інтелектуальну власність.

При розробці нової освітньо-професійної програми «Електричні машини і апрати» 2023 р. основний акцент в ній було зроблено на новий вектор забезпечення наукової складової через початок виконання задіяними у ній провідними НПП наукового проєкту «Проектування, виробництво та валідація екоциклічного тягового електродвигуна», VOLTCAR, виконуваного за грантом Horizon Europe, грантова угода № 101096557. Це було обумовлено метою  розпочати підготовку фахівців, здатних до проєктування, моделювання та експериментальних випробувань дослідних зразків електричних машин нової генерації.

Зважаючи на досвід попередніх років, перспективний план розвитку кафедри включає в себе участь співробітників кафедри у проведенні міжнародних наукових конференцій, у тому числі конференцій, що проводяться у дальньому зарубіжжі, згідно з графіком їх проведення.

Серед цих конференцій слід насамперед виділити наступні:

  • IEEE International Conference on Modern Electrical and Energy System
  • Міжнародна науково-технічна конференція «Проблеми сучасної електротехніки»
  • Міжнародний симпозіум «Проблеми удосконалення електричних машин і апаратів. Теорія і практика» SIEMA
  • Міжнародна науково-технічна конференція «Електромеханічні та енергетичні системи, методи моделювання та оптимізації»
  • Sympozjum Srodowiskowe PTZE «Zastosowanie electromagnetyzmu w nowoczesnych technikach і informatyce»
  • Symposium «Electromagnetic phenomena in nonlinear circuits»
  • International IEEE Conference EUROCON
  • International Symposium on Electromagnetic Fields in Mechatronics, Electrical and Electronics Engineering ISEF

У подальшому кафедра планує впровадження у навчальний процес новітніх форм та засобів навчання, забезпечення державної програми «Навчання упродовж усього життя» (відкриття нових напрямів і спеціальностей перепідготовки) та подальше налагодження нових зв’язків з виробництвом та освітніми закладами для проведення усіх форм практичної підготовки.